kudrev (kudrev) wrote,
kudrev
kudrev

Зі святом!

Оригинал взят у nazlo_vsemu в Зі святом!

Сьогодні 23 серпня – подвійне свято в країні: День Прапора і День народження – 40-річний ювілей – письменника Сергія Жадана. Обидва (обоє) – національне багатство.

Я щойно замислився, а коли і де я вперше побачив їх?

Із Сергієм виявилося набагато простіше. Я добре пам'ятаю перший аупівський з'їзд 6-8 березня 1997 року. Там ми й познайомились. У нього на той час був виданий "Цитатник", але всім уже було зрозуміло, що в нього тільки все починається. Ми ходили в гастроном на Сагайдачного по щось, уже не пам'ятаю, по що, але точно не по кефір. Ну, хто такий Жадан? Це людина, символ, геній... Геній у всьому. Нам усім дуже пощастило з ним. Жадан – прапор української літератури, її вічно молода енергія і драйв. Сьогодні – день двох прапорів насправді. Жадан – теж своєрідний прапор. З роси і води, Сергію! Люблю, поважаю, ціную і знову люблю! Ти завжди народжуєшся після мене на 9-й день. І так буде вічно.

А от із українським прапором усе набагато складніше. Коли я вперше його побачив? Нишпорячи в закапелках пам'яті, я відмотував назад рік за роком... Аж раптом згадав. Це було в журналі "Перець" за 1979 чи 1980-й рік. Карикатура. Антиамериканська карикатура, на якій було зображено образ "українського буржуазного націоналізму" – худорлявого вояка в чорних чоботях, синьому кітелі та мазепинці. У правій руці він тримав прапора. Нашого. Але я тоді ще не знав про це. "Буржуазний націоналіст" був частиною більшої композиції. Вже не пам'ятаю, хто був поруч – Американська Воєнщина, Дядько Сем чи Світовий Сіонізм. Хтось точно був. Я тоді ще запитав у бабусі: "Що це за прапор?" Я знав усі прапори, а цього ніколи не зустрічав. І вона відповіла: "Петлюрівський". От і вся розмова. Нічого більше вона мені тоді не розповіла. Хоча потім теж від неї я вперше почув "Ще не вмерла". Не як гімн України, а просто як пісню. Вона її пам'ятала змалечку і нікому не зізнавалась. Берегла.

Отакий день. Гарний день. Слава Україні!

А я тоже помню,когда впервые увидела этот флаг.Это было где-то в самом начале 90-х...в центре Днепропетровска...на пересечении Ленина и Плеханова ,недалеко от Набережной.Тогда в центре был митинг,люди держали в руках эти флаги.
Как это было давно,память выхватывает только отдельные фрагменты.Помню,я тогда сильно удивилась и тоже спрашивала:что за флаги такие? Я тогда совершенно ничего не знала о настоящей истории Украины,и таких как я было пожалуй большинство.
Теперь же флаг этот является на только символом государства,он стал священным:за него умирают в борьбе за свободу,его выносят из боя,как самое дорогое.Я уж не говорю о том,что его можно увидеть на машинах,окнах,балконах,а с недавних пор его цвета воюют и в России,доводя врагов до белого каления.

С днем рождения,флаг,гордо рей на ветру на радость нам и врагам назло!
Слава Украине!

Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments